непридатний — [неиприеда/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
непридатний — 1) (для кого чого, на що, до чого й без додатка про предмети, речі тощо який не годиться для використання, користування), негодящий, негожий; непідхожий; неприйнятний (про умови, пропозиції тощо який не може бути прийнятий, з яким не можна… … Словник синонімів української мови
непридатний — прикметник … Орфографічний словник української мови
профнепридатний — а, е. Непридатний до певної професії; непридатний виконувати якусь роботу … Український тлумачний словник
гиблий — а, е, діал. Непридатний, негодящий. || Який приводить до загибелі. Гибле діло … Український тлумачний словник
давній — я, є. 1) Який давно минув; колишній. || Який застарів. •• З да/вніх даве/н з давнього часу, з давніх часів; здавна. || у знач. ім. да/внє, нього, с. Минуле. 2) Який існує вже багато часу; старий. || Здавна добре відомий; стародавній. 3) розм.… … Український тлумачний словник
контроленепридатний — а, е. Який непридатний для контролю … Український тлумачний словник
мертвонароджений — а, е. Який народився мертвим. || перен. Зовсім безперспективний, непридатний для використання. || перен. Відірваний, далекий від життя; нежиттєвий … Український тлумачний словник
небудівельний — а, е. Непридатний для будівництва … Український тлумачний словник
негідний — а, е. 1) без додатка і рідко для кого – чого, на що. Якого не можна використовувати; непридатний. 2) без додатка, кого, чого і з інфін. Який не заслуговує на повагу, наслідування і т. ін., не вартий кого , чого небудь; недостойний. 3) Підлий,… … Український тлумачний словник